Роман «Руки і сльози» – осмислення життя і творчості Івана Франка через його психотип. Автор представляє не уставленого Великого Каменяра, літературного символа, а подає життєпис видатного письменника через психологію його особистості, дістається до заглибин, тонкощів його творчої душі, драматичних протилежностей та суперечностей «втечі від себе і до себе».