Біографія Франка таки заслуговує на широкоформатний роман. Бо вона захоплива та інтригуюча, насичена багатьма подіями, пристрастями, емоціями, великою динамікою самої постаті письменника-класика. Ба більше, думаю, на часі сьогодні говорити про потребу доброго байопіка про Франка.

(с) За матеріалами Авторського блогу frankolive

24 січня 2023 року в Івано-Франківській ОУНБ імені І.Франка відбулася презентація нового роману відомого українського письменника Степана Процюка «РУКИ і СЛЬОЗИ».

Художнє полотно автора – це явище в українській літературі, своєрідний і майстерно створений автобіографічно-психологічний портрет життя і творчості видатного українського письменника, громадсько-політичного та культурного діяча Івана Франка. 

Франко – безсмертний своїм життям і творами.

І роман Степана Процюка  теж буде безсмертним - так прогнозую. Він уже давно був потрібен – замість фрагментарних і слізливо-сухих офіційних біографій.

За рівнем написання роман однаково добре буде читатися і старшим шкільним віком, і простими людьми, і «професійними» читачами.

Я читаю роман і живу там, у 19 столітті-початку 20. Живу ідеями, емоціями, проблемами Франка, Ольги (інші жінки не так важливо).

Я відчуваю, що тіло тут, сьогодня, а душа, серце - там, з ними, де це було все так складно...

З ФБ автора

Фото - з ФБ Анни Далькевич

Автор нічого не приховує, не пригладжує, єлеєм тут не пахне. Вражає і та титанічна праця генія, щоб його народ - селянство, інтелігенція, молодь стали сучасною нацією, що прагне своєї державності. І тут автору віриш повністю, зайвий пафос відсутній, все відбувається ніби у щоденній буденній напруженій праці генія.

З ФБ автора

Фото - ФБ Миколи Кульчинського

Парадокс, але про письменників минувшини ми напевне будемо все ж більше знати, аніж про сучасників, бо перші залишили по собі повно різного листування, по якому навіть дисертації можна захищати, а сучасники, зайшовши в еру цифри і месенджерів, напевне все заберуть із собою в могилу. Може воно й ліпше. Побачимо. Або й ні.

Мало читають галичани книжок — цей діагноз доктора Франка якщо приймемо, то станемо на шлях повільного, але одужання.

«Монументально!» – перше, що мимоволі вихопилось у мене, коли взяла до рук нову книгу Степана Процюка про Івана Франка «Руки і сльози». Направду, розкішне видання і майже 400 сторінок – ґрунтовний роман, ґрунтовна праця письменника-сучасника про письменника-класика, дослідження життя Івана Франка. Та не просто життя, адже коли йдеться про таку видатну постать, як Франко, «життя» звучить надто тривіально.

Роман «Руки і сльози» – осмислення життя і творчості Івана Франка через його психотип. Автор представляє не уставленого Великого Каменяра, літературного символа, а подає життєпис видатного письменника через психологію його особистості, дістається до заглибин, тонкощів його творчої душі, драматичних протилежностей та суперечностей «втечі від себе і до себе».